Design Studio Merge – це стартап, заснований родиною Яворських. Колаборація мене – дизайнерки інтер’єрів Альони Яворської (Кардаш) та директора Андрія Яворського. Наш бізнес – це пошук ідеального балансу між творчим та практичним, мета якого покращити життя замовників та робити естетичний і культурний внесок. Наша студія – це продукт багаторічної праці, вдосконалення та особистого розвитку. Щоб стисло розповісти історію студії, треба освітлити творчий шлях її засновників. Тому пропоную зазирнути майже на тридцять років назад.

Моє дитинство пройшло в Миколаєві в нестандартній квартирі “на землі”, як кажуть в Одесі. В місті корабелів така форма нерухомості має назву “жилкоп”. Я маю дещо пояснити цей архітектурний феномен. З ряду історичних обставин житлові квартали старого Миколаєва мають переважно садибну забудову. На закритій території розташований будинок власників маєтку (одно або двоповерховий) та кілька господарських споруд у дворі. За часів СРСР обидва типу будівель розділилися поміж людьми. Більш ніж за сто років житло весь час трансформувалося. До історичних приміщень додавалися прибудови з кухнями та санвузлами, додатковими кімнатами. Кожна квартира в такому дворі – має своє індивідуальне планування та історію. Кожна ховає у своїх стінах унікальні архітектурні рішення, найчастіше зовсім не зручні для життя. А ще безліч проблем. Більшість яких викликана хаотичною самозабудовою, відсутністю знань та недотримання норм у будівництві. Наприклад, в нашій ванній кімнаті завжди була пліснява, тому що наскрізного вентиляційного отвору десять сантиметрів в діаметрі не достатньо для відведення парів.

Попри неприємні технічні особливості, дома у нас все ж було затишно. Напевно тому, що окрім типових радянських скарбів, таких як килими або кришталева люстра, інтер’єр наповнювали індивідуальні знахідки та текстиль ручної роботи. Бабуся колекціонувала цікаві природні експонати: камені, корали, коріння, шишки приморської сосни тощо. Мама додала книг.

Вплив однієї книги мав неабияке значення у становленні мене, як дизайнеру інтер’єру. Технічно кажучи, це була навіть не книга, а німецький каталог товарів для пересилки поштою приблизно 78 року випуску. Я годинами могла роздивлятись фотографії на його сторінках. У віці 10 – 12 років я мала спеціальний зошит, в якому вела комплектацію оздоблення вигаданого будинку, інтер’єр якого я обирала із запропонованих товарів. Зараз каталог знаходиться у нашому офісі на полиці зі спеціалізованою літературою.

В 12 років я поступила в дитячу художню школу, а ще три роки згодом продовжила художню освіту в Миколаївському Державному Вищому Училищі Культури. Приблизно у той самий час моя мама вирішила кардинально змінити своє життя, та почала працювати в новій для неї сфері меблевого виробництва – меблевим дизайнером. Захоплення, з яким вона розповідала про свою роботу, передалося і мені. Я з задоволенням проводила час в робочому офісі. Роздивлялася взірці та складала свої комбінації матеріалів. З 2004 року всі літні канікули я проводила на тому виробництві. Після закінчення навчання працювала там вже на постійній основі. Спочатку за фахом: різьбяркою по дереву. З 2012 року – 3D візуалізаторкою.

В лютому 2014 року я знайшла відкриту вакансію дизайнера інтер’єру в одній із миколаївських будівельних фірм. Я неабияк нервувала, коли йшла на співбесіду. З необхідних навичок я вміла лише примітивно працювати в 3Ds Max. Але мала досить великий меблевий досвід, тому вирішила, що цей факт може зіграти позитивну роль у моєму працевлаштуванні. Керівництву я пообіцяла навчитися робити необхідні креслення та розібратися у будівельних процесах. Через чотири тижні я здала свій перший дизайн – проєкт. А ще через два мене призначили керувати студією інтер’єрного дизайну! Я отримала змогу не лише займатися проєктною роботою, а ще й впливати на всі етапи: від залучення нових клієнтів до авторського супроводу на всіх майданчиках; від створення команди студії до налаштування виробничого процесу.

Офіційною датою заснування Design Studio Merge (DS Merge) можна вважати 29 травня 2015 року. День мого переїзду з Миколаєва в Одесу. В той самий день сталася ще одна дуже важлива обставина. Народилася наша з Андрієм сім’я. Ми зустрічалися кілька місяців живучи в різних містах, і коли усвідомили серйозність наших стосунків, запланували переїзд мене з донькою в Одесу. Я запевнила своє керівництво в тому, що нам треба розширяти географію проєктів та вийти на одеський ринок. З професійного боку це обіцяло мені нові горизонти для розвитку. Майже пів року я готувала операцію “Філіал”. За два тижні до дня “Х” керівництво оголосило мені нові умови співпраці. Якщо коротко, то мою зарплату понизили у 10 разів. В той же день я почала розсилати резюме в усі одеські компанії з перших п’яти сторінок Гугла. Майже одночасно я отримала своє перше незалежне замовлення! Авансу з якого вистачило на оплату вантажівки та місяць оренди житла в Одесі. А з червня мене вже чекали на новому місці роботи. Життя змінювалося назавжди.

Ми почали жити й працювати разом. Дизайнер та директор. Другий дизайн – проєкт містив проміжні назву студії та альбом для випуску візуалізацій. В третьому ми закріпили назву DS Merge та розробили фірмовий стиль, який існує дотепер. Почалася робота у дві зміни: вдень в одеській компанії, в ночі в DS Merge. В ті часи я спала по чотири години на добу, інші – працювала. Почали приходити замовлення з Києва. Через рік зібралося портфоліо з власних проєктів і Андрій власноруч зробив перший сайт. З 2017 року DS Merge стає єдиним місцем моєї роботи.

Розпочався період бурхливого розвитку. Ми розширили штат. Клієнти знаходили нас самі, тож всі сили ми вкладали в покращення дизайн – проєкту. Засвоювали нові інструменти з візуалізації, наповнювали додатковими розрахунками креслення, відвідували профільні виставки та тематичні заходи в шоурумах партнерів. З якістю виконання наших робіт, поступово зростала ціна на послуги та навантаження на творчу частину команди.

Восени 2019 року двоє дизайнерів вирішили припинити співпрацю з нами одночасно. Ця подія започаткувала велику оптимізацію процесів в роботі студії. За два роки нам вдалося стабілізувати робочий графік та подолати перевантаження працівників, модернізувати договір та внесення оплати, навчитися працювати в команді за принципом розподілу зобов’язань, а також прискорити процес узгодження інтер’єрів з клієнтами. Делегування принесло свої плоди. Я вивільнила достатню кількість часу, для того, щоб створювати, власне, дизайн. У 2021 році ми запустили ремонтний відділ і відтепер можемо будувати свої інтер’єри.

Ми пишемо свою історію кожен день. Розв’язуємо задачі, які ставлять перед нами замовники, спостерігаємо за трендами, та будуємо плани на майбутнє.

Найближчим часом ми завершимо процес реформування студії, та зробимо ребрендинг. Мета якого персоналізувати авторське бачення засновників студії та наші сучасні погляди. Паралельно з цим ми будемо розширювати ремонтний та проєктний відділи, вдосконалювати та розширювати свої можливості.